1. Словник української мови у 20 томах

контрманевр

КОНТРМАНЕ́ВР, у, ч.

Військовий маневр, який застосовують для протидії маневру ворога.

Завдяки контрманевру командувача австро-угорської армії австрійці змогли утримати свої позиції (з наук.-попул. літ.);

Французьке командування організувало контрманевр проти обхідного правого крила німців, позбавленого корпусів наступних ешелонів (з публіц. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. контрманевр — контрмане́вр іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. контрманевр — -у, ж. Маневр, що його застосовують війська для протидії здійснюваному або очікуваному маневру ворога. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. контрманевр — контрмане́вр (франц. contre-manoeuvre, від contre – проти і manoeuvre – дія, переміщення) маневр, що його застосовують війська для протидії здійснюваному або очікуваному маневру ворога. Словник іншомовних слів Мельничука