контрмарш
КОНТРМА́РШ, у, ч.
1. військ. Марш-маневр, до якого вдаються, щоб протистояти маршу-маневру ворога й завдати йому поразки.
Контрмарш можна здійснювати не лише назад, але й уперед, і до флангів (з навч. літ.).
2. перен. Різка відповідь на дію.
Коли опоненти почали протестувати проти політичного переслідування, уряд організував контрмарш (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- контрмарш — контрма́рш іменник чоловічого роду маневр для протидії марш-маневру противника Орфографічний словник української мови
- контрмарш — -у, ч. Марш-маневр, до якого вдаються з метою ліквідації марш-маневру противника, щоб потім завдати йому поразки. Великий тлумачний словник сучасної мови
- контрмарш — Противиступ, виступ Словник чужослів Павло Штепа
- контрмарш — контрма́рш (франц. contremarche) марш-маневр, до якого вдаються з метою ліквідації марш-маневру противника, щоб потім завдати йому поразки. Словник іншомовних слів Мельничука