контрміна
КОНТРМІ́НА, и, ж., військ.
1. Міна, яку застосовують для захисту від ворожих мінерів на найближчих підступах до оборонних споруд.
Контрміни в Кримській війні 1853–1856 рр. значно перешкоджали просуванню військ противника (з наук.-попул. літ.).
2. Підземний хід, що веде в бік противника, для пошуку та знищення закладених ним мін.
Козаки заздалегідь розставили попід валом тимпани, насипали на них проса, що від ударів сокирянок під землею осипалося, вказувало на небезпеку. В тих місцях провели контрміни й вигребли порох з підкопів (Ю. Мушкетик).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- контрміна — контрмі́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- контрміна — -и, ж. 1》 Міна, що її застосовують для захисту від ворожих мінерів найближчих підступів до оборонних споруд. 2》 Підземний хід, що веде в бік противника, для розшуку і знищення закладених ним мін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- контрміна — контрмі́на (франц. contre-mine) 1. Міна, що її застосовують для захисту від ворожих мінерів найближчих підступів до оборонних споруд. 2. Підземний хід, що веде в бік противника, для розшуку і знищення закладених ним мін. Словник іншомовних слів Мельничука
- контрміна — Контрмі́на, -ни; -мі́ни, -мі́н Правописний словник Голоскевича (1929 р.)