1. Словник української мови в 11 томах

контрибуція

КОНТРИБУ́ЦІЯ, ї, ж. Грошова сума, яку накладає держава-переможець на підкорену державу.

На.. Німеччину покладено не моральну, ні, справжню грандіозну контрибуцію (Еллан, II, 1958, 227);

// Грошовий або натуральний податок, який бере переможець із населення території, зайнятої ним під час війни.

По сплаченню контрибуції у всіх ..мов гора з плечей зсунулася (Фр., І, 1955, 187);

Зміст промови його — просто перелік контрибуції, накладеної на село (Головко, Літа.., 1956, 10).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. контрибуція — Контрибу́ція: — тут: поземельний податок, що розподілявся між маєтками даної округи [44-2] Словник з творів Івана Франка
  2. контрибуція — контрибу́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. контрибуція — див. ДАНИНА Словник синонімів Караванського
  4. контрибуція — -ї, ж. Грошова сума, яку накладає держава-переможець на підкорену державу. || Грошовий або натуральний податок, що його бере переможець із населення території, зайнятої ним під час війни. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. контрибуція — Данина Словник чужослів Павло Штепа
  6. контрибуція — КОНТРИБУ́ЦІЯ, ї, ж. Грошова сума, яку накладає держава-переможець на підкорену державу. На .. Німеччину покладено не моральну, ні, справжню грандіозну контрибуцію (В. Еллан-Блакитний); Виникнення контрибуції стосується найдавніших часів. Словник української мови у 20 томах
  7. контрибуція — (англ. contribution) 1. примусові платежі в натуральновартісній формі, що стягуються у переможеної держави відповідно до умов мирного договору державою-переможцем. 2. грошові й натуральні платежі, що знімаються окупаційними військами з населення захопленої ними території. Економічний словник
  8. контрибуція — контрибу́ція (лат. contribute, від contribuo – збираю, стягую) 1. Під час війни примусові грошові або натуральні стягнення з населення окупованої території, які провадять ворожі війська. 2. Після війни грошові суми, що їх за умовами мирного договору держава-переможниця стягує з переможеної держави. Словник іншомовних слів Мельничука
  9. контрибуція — 1. грошова данина, нав'язана у мирному договорі переможеній стороні; 2. під час воєнних дій данина, яку накладає окупант на населення окупованої території. Універсальний словник-енциклопедія
  10. контрибуція — Контрибу́ція, -ції, -цією; -бу́ції, -цій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. контрибуція — рос. контрибуция (від латин. contributio-збираю, стягую) — примусові платежі або майнове вилучення з переможеної у війні держави. Eкономічна енциклопедія