контрибуція

рос. контрибуция

(від латин. contributio-збираю, стягую) — примусові платежі або майнове вилучення з переможеної у війні держави.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. контрибуція — -ї, ж. Грошова сума, яку накладає держава-переможець на підкорену державу. || Грошовий або натуральний податок, що його бере переможець із населення території, зайнятої ним під час війни. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. контрибуція — КОНТРИБУ́ЦІЯ, ї, ж. Грошова сума, яку накладає держава-переможець на підкорену державу. На.. Німеччину покладено не моральну, ні, справжню грандіозну контрибуцію (Еллан, II, 1958, 227); // Грошовий або натуральний податок... Словник української мови в 11 томах
  3. контрибуція — див. ДАНИНА Словник синонімів Караванського
  4. контрибуція — 1. грошова данина, нав'язана у мирному договорі переможеній стороні; 2. під час воєнних дій данина, яку накладає окупант на населення окупованої території. Універсальний словник-енциклопедія
  5. контрибуція — (англ. contribution) 1. примусові платежі в натуральновартісній формі, що стягуються у переможеної держави відповідно до умов мирного договору державою-переможцем. 2. грошові й натуральні платежі, що знімаються окупаційними військами з населення захопленої ними території. Економічний словник
  6. контрибуція — контрибу́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  7. контрибуція — Контрибу́ція, -ції, -цією; -бу́ції, -цій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. контрибуція — КОНТРИБУ́ЦІЯ, ї, ж. Грошова сума, яку накладає держава-переможець на підкорену державу. На .. Німеччину покладено не моральну, ні, справжню грандіозну контрибуцію (В. Еллан-Блакитний); Виникнення контрибуції стосується найдавніших часів. Словник української мови у 20 томах
  9. контрибуція — Контрибу́ція: — тут: поземельний податок, що розподілявся між маєтками даної округи [44-2] Словник з творів Івана Франка
  10. контрибуція — Данина Словник чужослів Павло Штепа
  11. контрибуція — контрибу́ція (лат. contribute, від contribuo – збираю, стягую) 1. Під час війни примусові грошові або натуральні стягнення з населення окупованої території, які провадять ворожі війська. 2. Після війни грошові суми, що їх за умовами мирного договору держава-переможниця стягує з переможеної держави. Словник іншомовних слів Мельничука