контрміноносець
КОНТРМІНОНО́СЕЦЬ, сця, ч., заст.
Ескадрений міноносець.
Командувач Чорноморського флоту удостоїв героя-матроса особливої честі – за ним було спеціально послано контрміноносець і караул з 7 офіцерів та 60 солдатів (з публіц. літ.);
Кораблі виходять із серпанку Чорного моря, з'являються на рейді Одеси, і англійський контрміноносець стає поруч з французьким крейсером (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)