контрміна

КОНТРМІ́НА, и, ж., військ.

1. Міна, яку застосовують для захисту від ворожих мінерів на найближчих підступах до оборонних споруд.

Контрміни в Кримській війні 1853–1856 рр. значно перешкоджали просуванню військ противника (з наук.-попул. літ.).

2. Підземний хід, що веде в бік противника, для пошуку та знищення закладених ним мін.

Козаки заздалегідь розставили попід валом тимпани, насипали на них проса, що від ударів сокирянок під землею осипалося, вказувало на небезпеку. В тих місцях провели контрміни й вигребли порох з підкопів (Ю. Мушкетик).

Значення в інших словниках

1. контрміна — контрмі́на іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. контрміна — -и, ж. 1》 Міна, що її застосовують для захисту від ворожих мінерів найближчих підступів до оборонних споруд. 2》 Підземний хід, що веде в бік противника, для розшуку і знищення закладених ним мін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. контрміна — контрмі́на (франц. contre-mine) 1. Міна, що її застосовують для захисту від ворожих мінерів найближчих підступів до оборонних споруд. 2. Підземний хід, що веде в бік противника, для розшуку і знищення закладених ним мін.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. контрміна — Контрмі́на, -ни; -мі́ни, -мі́н  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)