контролювати
КОНТРОЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., кого, що.
Здійснювати контроль (у 1, 4 знач.) або нагляд (у 1 знач.).
Богдан знайшов чудовий спосіб контролювати вплив опромінення міліметровими радіохвилями й інфразвуковими коливаннями на корів (В. Владко);
Коли Степан вдень міг контролювати себе й підкоряти свою волю, то вночі довго стримуване бажання виривалося на волю (М. Дашкієв);
Бої штурмових груп він контролював особисто (О. Гончар);
Петро І призначив у 1709 р. резидента для контролю за діяльністю гетьманського уряду. Царський резидент контролював економічну, фінансову, військову, зовнішньо-політичну діяльність гетьманського уряду (О. Апанович);
Стас роздратовано повідомив, що прийшла фура з мийними засобами і він контролюватиме розвантаження до останнього (Люко Дашвар).
Словник української мови (СУМ-20)