контролінг
КОНТРО́ЛІНГ, у, ч.
Функція менеджменту, що полягає в систематичній перевірці виконання завдань та аналізі стану справ на базі комп'ютерної системи збирання й оброблення інформації.
Контролінг забезпечує інформаційно-аналітичну підтримку процесів прийняття рішень в управлінні організацією (підприємством, корпорацією, органом державної влади) (з наук. літ.);
Практику контролінгу було запозичено з Великої Британії як частину загальноприйнятої практики бізнесу (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)