контрреволюціонер
КОНТРРЕВОЛЮЦІОНЕ́Р, а, ч.
Той, хто допомагає або сприяє контрреволюції.
Ім'я С. Петлюри славилось серед революційних елементів, а надто серед пролетаріату, як ім'я відомого контрреволюціонера (В. Винниченко);
– Якщо я писав допис, то робив це в інтересах справедливості. За правду стояв. – А я за що стою? – вирячився Гнат. – Не за правду? Ти що, контрреволюціонера з мене хочеш зробити? (Григорій Тютюнник);
– Всі завали, що їх нагромадив минулий режим, ми негайно ж розчистимо найпотужнішими бульдозерами! – урочисто пообіцяв президент Василій I. – А всі .. репресовані як контрреволюціонери будуть переатестовані в революціонерів і вознесені до рангу борців з проклятим минулим (В. Чемерис).
Словник української мови (СУМ-20)