конфесійний
КОНФЕСІ́ЙНИЙ, а, е, рел.
Стос. до конфесії.
Цілком можливо, що конфесійну літературу старослов'янською мовою східнослов'янські християни мали й до офіційного введення нової віри (з наук. літ.);
Відокремлення релігії від держави необхідне для забезпечення свободи особистості, рівноправності конфесійних меншостей, а також для запобігання конфліктів на релігійному ґрунті (з наук. літ.);
Конфесійні об'єднання мають право володіти, користуватися й розпоряджатися культовими будинками й спорудами лише для здійснення богослужінь, інших релігійних обрядів і церемоній, передбачених внутрішніми статутами (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)