конфесійний
КОНФЕСІ́ЙНИЙ, а, е, рел.
Стос. до конфесії.
Цілком можливо, що конфесійну літературу старослов'янською мовою східнослов'янські християни мали й до офіційного введення нової віри (з наук. літ.);
Відокремлення релігії від держави необхідне для забезпечення свободи особистості, рівноправності конфесійних меншостей, а також для запобігання конфліктів на релігійному ґрунті (з наук. літ.);
Конфесійні об'єднання мають право володіти, користуватися й розпоряджатися культовими будинками й спорудами лише для здійснення богослужінь, інших релігійних обрядів і церемоній, передбачених внутрішніми статутами (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- конфесійний — Конфесі́йний, конфесіона́льний: — віроісповідний [46-2] — віросповідальний [40] — віро́сповідний [46-1;IV] — тут: віросповідний [31] — віросповідний, церковний [38] — належний до певного релігійного напряму, церковний, віросповідний [47] — релігійний [30] — церковний [20] Словник з творів Івана Франка
- конфесійний — конфесі́йний прикметник Орфографічний словник української мови
- конфесійний — -а, -е. Який стосується віросповідання, релігії; релігійний, духовний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- конфесійний — РЕЛІГІ́ЙНИЙ (який стосується релігії, ґрунтується на релігії), ДУХО́ВНИЙ, КОНФЕСІ́ЙНИЙ. На стінах висіли картини релігійних і буколічних сюжетів (Ю. Словник синонімів української мови
- конфесійний — КОНФЕСІ́ЙНИЙ, а, е. Який стосується віросповідання, релігії; релігійний, духовний. Франко виступав проти конфесійного виховання (Вісник АН, 4, 1949, 46). Словник української мови в 11 томах