1. Словник української мови в 11 томах

конфесійний

КОНФЕСІ́ЙНИЙ, а, е. Який стосується віросповідання, релігії; релігійний, духовний.

Франко виступав проти конфесійного виховання (Вісник АН, 4, 1949, 46).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. конфесійний — Конфесі́йний, конфесіона́льний: — віроісповідний [46-2] — віросповідальний [40] — віро́сповідний [46-1;IV] — тут: віросповідний [31] — віросповідний, церковний [38] — належний до певного релігійного напряму, церковний, віросповідний [47] — релігійний [30] — церковний [20] Словник з творів Івана Франка
  2. конфесійний — конфесі́йний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. конфесійний — -а, -е. Який стосується віросповідання, релігії; релігійний, духовний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. конфесійний — КОНФЕСІ́ЙНИЙ, а, е, рел. Стос. до конфесії. Цілком можливо, що конфесійну літературу старослов'янською мовою східнослов'янські християни мали й до офіційного введення нової віри (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  5. конфесійний — РЕЛІГІ́ЙНИЙ (який стосується релігії, ґрунтується на релігії), ДУХО́ВНИЙ, КОНФЕСІ́ЙНИЙ. На стінах висіли картини релігійних і буколічних сюжетів (Ю. Словник синонімів української мови