конфесія

КОНФЕ́СІЯ, ї, ж., рел.

Те саме, що віросповіда́ння.

Сніг падав з нічного неба. Над Майданом, теж наче з неба, на великому екрані з'являлися священики всіх конфесій – православний, греко- й римо-католицький, рабин, муфтій і пастор – відбулася спільна молитва усіх церков (Л. Костенко);

Антирелігійна боротьба 20–30-х років означала, по суті, війну конфесій і утвердження справді-таки загальнорадянського поганства – із своїм пантеоном богів і героїв (О. Забужко).

Значення в інших словниках

1. конфесія — Конфе́сія: — віросповідання [30;42;44-1;47;49;XVIII] Безмежна любов до матері була причиною, що він так само гаряче прив'язався й до її конфесії [XVIII] — церковне утримання [25]  Словник з творів Івана Франка
2. конфесія — конфе́сія іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
3. конфесія — Віровизнання, зап. віросповідання.  Словник синонімів Караванського
4. конфесія — [конфес'ійа] -йі, ор. -йеійу  Орфоепічний словник української мови
5. конфесія — -ї, ж. 1》 Віросповідання. 2》 Самостійний, незалежний від інших релігійний напрям, відгалуження.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. конфесія — Віровизнаність  Словник чужослів Павло Штепа
7. конфесія — Віровизнання; християнське віровизнання; назва книги з коротким викладом істин віри; також назва розміщеної під вівтарем могили св., мученика за віру.  Універсальний словник-енциклопедія