конфесія
КОНФЕ́СІЯ, ї, ж., рел.
Те саме, що віросповіда́ння.
Сніг падав з нічного неба. Над Майданом, теж наче з неба, на великому екрані з'являлися священики всіх конфесій – православний, греко- й римо-католицький, рабин, муфтій і пастор – відбулася спільна молитва усіх церков (Л. Костенко);
Антирелігійна боротьба 20–30-х років означала, по суті, війну конфесій і утвердження справді-таки загальнорадянського поганства – із своїм пантеоном богів і героїв (О. Забужко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- конфесія — Конфе́сія: — віросповідання [30;42;44-1;47;49;XVIII] Безмежна любов до матері була причиною, що він так само гаряче прив'язався й до її конфесії [XVIII] — церковне утримання [25] Словник з творів Івана Франка
- конфесія — конфе́сія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- конфесія — Віровизнання, зап. віросповідання. Словник синонімів Караванського
- конфесія — [конфес'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
- конфесія — -ї, ж. 1》 Віросповідання. 2》 Самостійний, незалежний від інших релігійний напрям, відгалуження. Великий тлумачний словник сучасної мови
- конфесія — Віровизнаність Словник чужослів Павло Штепа
- конфесія — Віровизнання; християнське віровизнання; назва книги з коротким викладом істин віри; також назва розміщеної під вівтарем могили св., мученика за віру. Універсальний словник-енциклопедія