конфета

КОНФЕ́ТА, и, ж., розм.

Те саме, що цуке́рка.

Хлопчики вже спали суспіль покотом на килимі, покриті одежею. А пунші пилися, а вино лилося. Паничі поштували паннів гостинцями, апельсинами, горіхами, конфетами (І. Нечуй-Левицький);

На тих парашутах дарунки-пакети: Смачний шоколад і найкращі конфети (С. Олійник);

Микола Кондратович мені панчохи імпортні дарував і цвєти [квіти], й конфети, і на машині возив з ресторану (Ю. Андрухович);

Не можуть люди лишити Дарусю на саму себе. Але з людьми вона не хоче говорити, бо тоді вони можуть дати їй конфету (М. Матіос).