конформіст

КОНФОРМІ́СТ, а, ч.

1. Особа, схильна до конформізму; пристосованець.

Радянська дійсність аж кипіла і булькала перевертнями і конформістами (І. Жиленко);

Якщо це духовний пастир, то мусить бути пастирем, коли учений – то людиною з чітко окресленим світоглядом, а не пристосованцем, конформістом (з наук.-попул. літ.);

Ю. Бадзьо поділяв поетів-шістдесятників на безкомпромісних борців за волю України – В. Симоненко, В. Стус, І. Світличний – та конформістів (із журн.).

2. біол. Організм холоднокровних тварин (усі безхребетні, риби, земноводні й плазуни), фізіологічний стан яких змінюється відповідно до умов зовнішнього середовища.

Усі пойкілотермні тварини – конформісти (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. конформіст — конформі́ст іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. конформіст — Пристосованець, поразкевич, покорник, хрунь, вислуговець, гнучкошиєнко, зрадянець, малоукраїнець, малорос, хахолкомуніст, див. ренегат, реалітетник, опортуніст, прагматик, хамелеон, шкурник, сервеліст  Словник чужослів Павло Штепа
3. конформіст — ПРИСТОСО́ВАНЕЦЬ (людина, що безпринципно змінює свої погляди, переконання, смаки, пристосовуючись до обстановки), ПРИСТОСУВА́НЕЦЬ, КОНФОРМІ́СТ. — З такого, по-моєму, скоріше щось путнє вийде, аніж з якогось тихаря-пристосованця (О.  Словник синонімів української мови