конфідент

КОНФІДЕ́НТ, а, ч., заст.

Особа, якій можна довіряти секрети, конфіденційну інформацію.

[Войнаровський:] Це серце вмре – не зрадить, але берла Не утрима моя рука, бо тут Іще кипить вогонь юнацький. Орлик Твоїм шляхом іде... він віда все, Він конфідентом був твоїм іздавна, А я свій меч і голову складу У боротьбі (Л. Старицька-Черняхівська);

// Про секретного агента поліції, органів безпеки.

Стали до мене находити різні людці. То .. австрійські старшини, дипломати, торговельні посередники з різними офертами від Мадярщини та Чехословаччини, детективи, конфіденти, чортзна-хто (А. Чайковський);

Хіба його заманювала поліцейська перспектива? Фу – конфідент! Фу, фу – сексот! (Б. Харчук);

Його обличчя не було видно, він заслонився газетою .. “Шпик”, – зрозумів Любимський .. Приглянувся до титульної сторінки – газета стара як світ. Він тицьнув у неї пальцем, продерши дірку, і сказав сторопілому конфідентові: – Давно студіюєте це число? Радив би вам купити свіже (Р. Іваничук).

Значення в інших словниках

1. конфідент — Конфіде́нт: — таємний агент [41]  Словник з творів Івана Франка
2. конфідент — конфіде́нт іменник чоловічого роду, істота довірена особа  Орфографічний словник української мови
3. конфідент — див. ДОНОЩИК.  Словник синонімів Караванського
4. конфідент — -а, ч., зах. Агент, викажчик.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. конфідент — Довірця, виказник, див. довіритель, денунціянт, донощик, сексот  Словник чужослів Павло Штепа
6. конфідент — конфіде́нт 1. довірена особа (ст) 2. таємний аґент; шпигун (ст): Ми цю справу полагодили остаточно мирно, але без висліду, бо я остав при погляді, що в Проводі є конфідент, а може, навіть провокатор (Шухевич)...  Лексикон львівський: поважно і на жарт
7. конфідент — ДОНО́ЩИК, ДОНО́СНИК, ДОНО́ШУВАЧ, ВИКА́ЗУВАЧ, ВИКА́ЖЧИК розм., Я́БЕДНИК розм., Я́БЕДА розм., ФІСКА́Л розм., НАВУ́ШНИК розм., ВУ́ХО розм., ШЕПТУ́Н розм., НАШІ́ПТУВАЧ розм., КОНФІДЕ́НТ зах., СТУКА́Ч розм.; СЕКСО́Т розм., ЛЯГА́ВИЙ розм., заст.  Словник синонімів української мови