Значення в інших словниках
-
конфідент —
Конфіде́нт: — таємний агент [41]
Словник з творів Івана Франка
-
конфідент —
конфіде́нт іменник чоловічого роду, істота довірена особа
Орфографічний словник української мови
-
конфідент —
-а, ч., зах. Агент, викажчик.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
конфідент —
Довірця, виказник, див. довіритель, денунціянт, донощик, сексот
Словник чужослів Павло Штепа
-
конфідент —
КОНФІДЕ́НТ, а, ч., заст. Особа, якій можна довіряти секрети, конфіденційну інформацію. [Войнаровський:] Це серце вмре – не зрадить, але берла Не утрима моя рука, бо тут Іще кипить вогонь юнацький. Орлик Твоїм шляхом іде...
Словник української мови у 20 томах
-
конфідент —
конфіде́нт 1. довірена особа (ст) 2. таємний аґент; шпигун (ст): Ми цю справу полагодили остаточно мирно, але без висліду, бо я остав при погляді, що в Проводі є конфідент, а може, навіть провокатор (Шухевич)...
Лексикон львівський: поважно і на жарт
-
конфідент —
ДОНО́ЩИК, ДОНО́СНИК, ДОНО́ШУВАЧ, ВИКА́ЗУВАЧ, ВИКА́ЖЧИК розм., Я́БЕДНИК розм., Я́БЕДА розм., ФІСКА́Л розм., НАВУ́ШНИК розм., ВУ́ХО розм., ШЕПТУ́Н розм., НАШІ́ПТУВАЧ розм., КОНФІДЕ́НТ зах., СТУКА́Ч розм.; СЕКСО́Т розм., ЛЯГА́ВИЙ розм., заст.
Словник синонімів української мови