концентричний
КОНЦЕНТРИ́ЧНИЙ, а, е.
1. спец. Який має спільний центр; протилежне ексцентричний.
Над сонцем синя баня неба, поділена на концентричні кольорові кола (І. Багряний);
Неправильної форми концентричні кола на озері, нанесені на ту карту, свідчили про те, що озеро глибшає чи не відразу, наче провалля (В. Владко);
Годинник показував рівно дванадцять. З-за шахти “КІМ” підводився круглий місяць, облямований світлими концентричними колами (О. Гуреїв);
Ще й ще постаті – концентричними кільцями оточують матір-дівчину, що породила їх в муках творчого змагання (О. Бердник).
2. пед. Стос. до концентризму.
Концентрична система викладання.
Словник української мови (СУМ-20)