концепція
КОНЦЕ́ПЦІЯ, ї, ж.
1. Система доказів певного положення, сукупність поглядів на те чи інше явище.
Основну ідею .. соціально-політичної й мирної концепції .. я виклав у загальних рисах у попередній моїй праці, що вийшла під заголовком “Нова заповідь” (В. Винниченко);
Ми серйозно засперечалися .. І, мабуть, в запалі десь якимсь словом чи й цілою концепцією зачепив гонор друга (Іван Ле);
Настала пора відкинути відчужені концепції буття і обняти зоряний простір власної душі (О. Бердник);
Усвідомлення місця людини у складній системі “природа” знайшло своє відображення в сучасній концепції екології людини (з наук.-попул. літ.).
2. Ідейний задум твору.
Важливу роль в ідейній концепції повісті “Довбуш” відіграє образ Михайла, такий незвичний серед гуцульського типажу Г. Хоткевича (з наук. літ.);
Концепція твору, як правило, спирається на відкриту автором цілісну модель світу (з навч. літ.);
За концепцією вірша “Сигла” Василя Герасим'юка, земне начало є передумовою, передосновою небесних порухів, усе земне потенційно сповнене небесної ваготи (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)