концерн
КОНЦЕ́РН, у, ч.
Об'єднання багатьох формально самостійних промислових, фінансових, транспортних, торговельних підприємств і т. ін. під спільним фінансовим керівництвом як одна з форм монополій.
Штіфель (голова концерну пресових трестів) вважає політику уряду щодо цієї ідіотичної Машини за цілком дурну й провокаційну (В. Винниченко);
Його [Грубера] запрошує до Європи найбільший концерн хімічної промисловості (Д. Бузько);
Якщо концерн запрошує з Європи німця, то тільки обдарованого і на керівну посаду (М. Дашкієв);
По плечу міг поплескати [Ізотоп], але для пікніків, для прогулянок на яхтах у нього було інше товариство – директори концернів, власники уранових копалень... (О. Гончар);
Rонцерн .. витратив на дослідження [формули] понад тридцять мільярдів (О. Авраменко, В. Авраменко).
Словник української мови (СУМ-20)