концертовий
КОНЦЕ́РТО́ВИЙ, а, е.
Те саме, що конце́ртний.
От вона і в концертовій залі, зала невеличка, та людей чимало (Леся Українка);
Після цієї зустрічі всі присутні перейшли до великої, заповненої людьми концертової зали (О. Шугай);
// Пов'язаний із концертом; святковий.
Вже чувся там [у залі] настрій концертовий (П. Тичина).
Словник української мови (СУМ-20)