концертувати
КОНЦЕРТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок.
Давати концерти; виступати на концертах (у 1 знач.).
– Вечорами концертуємо з Манею (О. Кобилянська);
Поряд у вагоні зародок української опери до Києва вертає. Артисти М. І. Литвиненко-Вольгемут, Микиша й Луб'янцов. Концертувати їздили! демонстрували в столиці українську пісню (Остап Вишня);
Вона обіцяла концертувати восени в Xаркові (В. Домонтович);
Зноско-Конче-Засипальський склав для арфи ліричний шедевр, який виконує тільки в день янгола своєї колишньої нареченої, коли в той день концертує (Валерій Шевчук).
Словник української мови (СУМ-20)