конідії

КОНІ́ДІЇ, ій, мн. (одн. коні́дія, ї, ж.), біол.

Спори безстатевого розмноження у багатьох грибів, що утворюються на гілках міцелію.

Улітку на міцелії утворюється величезна кількість конідій (з наук. літ.);

У полі конідії поширюються вітром, дощовою та поливною водою і заражають рослини (з наук.-попул. літ.);

Конідії бувають одно- та багатоклітинні, кулясті, нитчасті або серповидні, безбарвні або забарвлені (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. конідії — коні́дії (від грец. κονία – пил та είδος – вид) спори нестатевого розмноження у багатьох грибів.  Словник іншомовних слів Мельничука
2. конідії — Спори грибів (головним чином сумчастих і несправжніх); кулястої форми; утворюються назовні шляхом відокремлення від верхніх гіф грибниці, напр., у пеніцила, плісеневого грибка.  Універсальний словник-енциклопедія