конідії
КОНІ́ДІЇ, ій, мн. (одн. коні́дія, ї, ж.), біол.
Спори безстатевого розмноження у багатьох грибів, що утворюються на гілках міцелію.
Улітку на міцелії утворюється величезна кількість конідій (з наук. літ.);
У полі конідії поширюються вітром, дощовою та поливною водою і заражають рослини (з наук.-попул. літ.);
Конідії бувають одно- та багатоклітинні, кулясті, нитчасті або серповидні, безбарвні або забарвлені (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- конідії — коні́дії (від грец. κονία – пил та είδος – вид) спори нестатевого розмноження у багатьох грибів. Словник іншомовних слів Мельничука
- конідії — Спори грибів (головним чином сумчастих і несправжніх); кулястої форми; утворюються назовні шляхом відокремлення від верхніх гіф грибниці, напр., у пеніцила, плісеневого грибка. Універсальний словник-енциклопедія