кон'югація
КОН'ЮГА́ЦІЯ, ї, ж., біол.
1. Тип статевого процесу, характерний для водоростей, інфузорій, деяких грибів.
У деяких одноклітинних і багатоклітинних існує форма статевого розмноження – кон'югація, особливістю якої є відсутність гамет (з навч. літ.).
2. Один зі способів обміну генетичним матеріалом, за якого відбувається односпрямоване перенесення генетичного матеріалу від донора до реципієнта.
Біологічне значення кон'югації полягає в обміні спадковим матеріалом між особинами, що сприяє мінливості (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)