кооператорка

КООПЕРА́ТОРКА, и, ж., розм.

Жін. до коопера́тор.

Як .. мало ще знає вона людей! І що далі робитиме кооператорка? (В. Підмогильний);

До львівського шпиталю ім. А. Шептицького було прийнято відому активну кооператорку (із журн.).

Значення в інших словниках

1. кооператорка — коопера́торка іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. кооператорка — -и. Жін. до кооператор.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кооператорка — Коопера́торка, -рки, -рці; -торки  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. кооператорка — КООПЕРА́ТОРКА, и, ж. Сорт озимої пшениці. Місцева посухостійка Кооператорка, схрещена з зимостійким сортом з берегів Волги, дала степовим просторам більш досконалу озиму пшеницю — Одеську 3 (Колг. Укр., 10, 1962, 6).  Словник української мови в 11 томах