1. Словник української мови у 20 томах

кооператорка

КООПЕРА́ТОРКА, и, ж., розм.

Жін. до коопера́тор.

Як .. мало ще знає вона людей! І що далі робитиме кооператорка? (В. Підмогильний);

До львівського шпиталю ім. А. Шептицького було прийнято відому активну кооператорку (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кооператорка — коопера́торка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. кооператорка — -и. Жін. до кооператор. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кооператорка — Коопера́торка, -рки, -рці; -торки Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. кооператорка — КООПЕРА́ТОРКА, и, ж. Сорт озимої пшениці. Місцева посухостійка Кооператорка, схрещена з зимостійким сортом з берегів Волги, дала степовим просторам більш досконалу озиму пшеницю — Одеську 3 (Колг. Укр., 10, 1962, 6). Словник української мови в 11 томах