кооператор

КООПЕРА́ТОР, а, ч.

Той, хто працює в галузі кооперації (у 2, 3 знач.); є членом кооперативу.

Фабричні робітники, учителі, кооператори, студенти, прикащики [прикажчики], урядовці, всі гуртувались національно – всі домагались свою галузь діяльності українізувати (В. Винниченко);

Кооператор доходив висновку, що ніякої кооперації в нас немає, тим більш коли скорочують її найкращих представників (В. Підмогильний);

Всім відомо, що кооператори не дуже пнуться в партію, тим-то не було чогось особливого в тому, що директор філії Качеровський був безпартійний (Б. Антоненко-Давидович);

Технікум готував кооператорів: крамознавців та бухгалтерів (С. Олійник).