кооперативний

КООПЕРАТИ́ВНИЙ, а, е.

Стос. до кооперації, кооперативу.

Наприкінці XIX – на початку XX ст. земський і кооперативний рух зазнав значного розвитку в Україні (з наук. літ.);

Демократизація суспільства нерозривно пов'язана з розвитком багатоманітних колективних форм власності, таких як муніципальна, державна, корпоративна, кооперативна (з газ.);

// Побудований, створений на засадах кооперації.

Коло кооперативної крамниці – гурт селян (С. Васильченко);

Об'єднати цих дрібних продуцентів пшениці могла виключно кооперативна організація (І. Кулик);

Широкий базарний майдан оточувало півдесятка кооперативних і приватних лавок (С. Добровольський);

Від темного кооперативного кіоску .. люди щось несуть, тримаючи в папірцях (В. Барка);

Я збудував для старшого сина кооперативну квартиру (Ю. Мушкетик).