1. Словник української мови в 11 томах

кооператор

КООПЕРА́ТОР, а, ч. Той, хто працює в галузі кооперації (у 2, 3 знач.); працівник кооперативу.

Технікум готував кооператорів: крамознавців та бухгалтерів (С. Ол., З книги життя, 1968, 49);

Як тільки на Закарпаття приїжджають кооператори з інших областей України, вони захоплюються бездоганною чистотою, дбайливим збереженням товарів у магазинах (Рад. Укр., 21.III 1960, 3).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кооператор — коопера́тор іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. кооператор — -а, ч. Той, хто працює в галузі кооперації (у 2, 3 знач.); працівник кооперативу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кооператор — КООПЕРА́ТОР, а, ч. Той, хто працює в галузі кооперації (у 2, 3 знач.); є членом кооперативу. Фабричні робітники, учителі, кооператори, студенти, прикащики [прикажчики], урядовці, всі гуртувались національно... Словник української мови у 20 томах
  4. кооператор — Коопера́тор, -ра; -тори, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)