1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

кооператор

Коопера́тор, -ра; -тори, -рів

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кооператор — коопера́тор іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. кооператор — -а, ч. Той, хто працює в галузі кооперації (у 2, 3 знач.); працівник кооперативу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кооператор — КООПЕРА́ТОР, а, ч. Той, хто працює в галузі кооперації (у 2, 3 знач.); є членом кооперативу. Фабричні робітники, учителі, кооператори, студенти, прикащики [прикажчики], урядовці, всі гуртувались національно... Словник української мови у 20 томах
  4. кооператор — КООПЕРА́ТОР, а, ч. Той, хто працює в галузі кооперації (у 2, 3 знач.); працівник кооперативу. Технікум готував кооператорів: крамознавців та бухгалтерів (С. Ол. Словник української мови в 11 томах