кооператор
коопера́тор
-а, ч.
Той, хто працює в галузі кооперації (у 2, 3 знач.); працівник кооперативу.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кооператор — коопера́тор іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- кооператор — КООПЕРА́ТОР, а, ч. Той, хто працює в галузі кооперації (у 2, 3 знач.); є членом кооперативу. Фабричні робітники, учителі, кооператори, студенти, прикащики [прикажчики], урядовці, всі гуртувались національно... Словник української мови у 20 томах
- кооператор — Коопера́тор, -ра; -тори, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- кооператор — КООПЕРА́ТОР, а, ч. Той, хто працює в галузі кооперації (у 2, 3 знач.); працівник кооперативу. Технікум готував кооператорів: крамознавців та бухгалтерів (С. Ол. Словник української мови в 11 томах