копальник
КОПА́ЛЬНИК, а, ч.
Той, хто копає, викопує що-небудь; копач.
Подаленів стукіт лопат, то копальники пішли провулком (Є. Пашковський);
Під час земляних робіт копальники натрапили на велику кам'яну брилу, яку підірвали за допомогою порохових зарядів (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)