копаний
КО́ПАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до копа́ти 1–3.
Земля копана та перекопана поколіннями, стала особливо дорогою (О. Гончар);
Під Києвом дальня долина Вся окопами копана (А. Малишко);
Колись всім миром копана у полі і висвячена духом чудотворця, вона [криниця] цвіла, мов крин, на видноколі, по цямрини налита небосонцем... (П. Мовчан);
Трикутний, викладений цеглою дашок льоху височів біля хати, за сараєм .. Звідти війнуло сумішшю запахів сирої землі, недавно копаної картоплі (А. Кокотюха);
// ко́пано, безос. пред.
Малому Максимові все здавалося, ніби тому він [янгол] так ридав, що недалеко біля нього все було копано великі ями та й роблено в них братські могили для розстрілюваних над ними людей... (І. Багряний);
На стінах катакомб видно довгасті сліди – відбитки знарядь, очевидно долот, якими копано поховальні камери (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)