копанка

КО́ПАНКА¹, и, ж.

1. Невелика водойма з ґрунтовою водою, викопана для господарських потреб.

Недалеко від землянки .. чорніла яма, обставлена очеретом. То – копанка для води (Панас Мирний);

– Чому мокрий? – Я, бабусю, в копанку впав, хотів щуку впіймати! (К. Гриб);

По обіді Тіна мила в копанці миски (Ю. Мушкетик);

Розхазяйнувався [Ілько] на всю губу – на його обійсті була й клуня, й повітка, і загорода для худоби, і навіть копанка з карасями (В. Шкляр);

Води текли прудко вигинистим річищем і в самій середині долини розливались у невеличке озеречко, схоже на копанку чи на сажалку, які ото часом улаштовують по своїх садах городяни (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо);

Верба сприяє очищенню і відродженню джерел, тому нею обсаджували ставки і копанки (із журн.).

2. Криниця без зрубу.

Узяв хліба шматочок, а води таки не брав: була там у лісі копанка (Сл. Б. Грінченка);

Добрі люди викопали ямку і вправили кадіб, та й стала копанка (А. Свидницький);

Було тихо, і тільки вітер із рипінням хитав над копанкою зависле на жердині цебро (Д. Білий);

* У порівн. Я, чуєш, скромно прикриваю долонею очi i зiтхаю, що, мовляв, не збагнеш душi поета... моя ж душа повна любовi, як копанка води (Р. Федорів).

3. Шахта для кустарного видобутку вугілля.

Специфікою вуглевидобувних регіонів, де вугільні пласти виходять на поверхню, стали сотні копанок, у яких із порушенням правових та гірничотехнічних умов безпеки ведеться кустарний видобуток вугілля (з наук. літ.);

Зніматимемо фільм у Карпатах і в степах Бессарабії, в копанках Донбасу і в Чорнобильській зоні відчуження (із журн.).

4. Яма для добування нафти.

З офіційних джерел відомо, що ще у 1771 р. на Коломийщині почали видобуток нафти, а в 1792 р. у районі с. Нагуєвичи на Львівщині з копанок вилучили сім тонн нафти (з наук. літ.);

Особливістю міста Борислава є копанки, з яких видобували поверхневу нафту, і вона досі там є (із журн.).

5. розм. Те саме, що копа́ння.

– А ходитимеш до мене на роботу ціле літо й осінь на копанку буряків? – спитав пан. – Буду, – сказала молодиця. – Їй-богу! (І. Нечуй-Левицький).

КО́ПАНКА², и, ж., діал.

Футбол.

Юзьо, там копанку ганяють (Ю. Винничук).

Значення в інших словниках

1. копанка — Ко́панка: — дорівнює 56,25 кв. ліктя [44-2]  Словник з творів Івана Франка
2. копанка — ко́панка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
3. копанка — I к`опанка-и, ж. 1》 Невелике водоймище з ґрунтовою водою, викопане для господарських потреб; сажавка. 2》 Криниця без зрубу. 3》 Розкопування зайцем снігу для добування зелені, а також вирита сірою куріпкою ямка в ґрунті під час "купання". II коп`анка-и, ж. див. годулка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. копанка — копанка → копаний м'яч  Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. копанка — КО́ПАНКА (невелика водойма, викопана для господарських потреб), КО́ПАНЬ розм.; СА́ЖАЛКА (СА́ЖАВКА), СА́ЖІВКА діал., СА́ДЖАЛКА (СА́ДЖАВКА) діал. (невелика штучна водойма, в якій розводять і утримують рибу). Посередині чорніла яма, обставлена очеретом.  Словник синонімів української мови
6. копанка — Ко́панка, -нки, -нці; -панки, -панок  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. копанка — КО́ПАНКА, и, ж. 1. Невелике водоймище з грунтовою водою, викопане для господарських потреб; сажавка. Недалеко від землянки.. чорніла яма, обставлена очеретом. То — копанка для води (Мирний, II, 1954, 81); По обіді Тіна мила в копанці миски (Мушк., День..  Словник української мови в 11 томах