копний

КО́ПНИЙ, а, е, іст.

Прикм. до копа́ 4.

– У нас коли скликають на копу, то скликають потиху, передаючи з хати до хати копне знамено (І. Франко);

Копні сходи і віче визначали обсяг натуральних продуктів або кількість грошей, що повинен був внести кожен її член відповідно до величини чи якості земельного наділу, яким користувався (з наук. літ.).

КОПНИ́Й, а́, е́, розм.

Не в'їжджений після снігопаду (про шлях).

Великі сани, .. накриті шкуратяною будою, посунулися по копній дорозі (Б. Лепкий);

За лісом він не повернув до свого села, а пішов копною дорогою до тієї самотньої хатинки, де жила Мар'яна (М. Стельмах).

Значення в інших словниках

1. копний — Від: копа — зібрання, (реґіоналізм) Се було місце копних зборів. [ЗБ 57]; [ВЛ]  Словник з творів Івана Франка
2. копний — ко́пний прикметник розм. копни́й прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
3. копний — -а, -е, розм. Не в'їжджений після снігопаду (про шлях).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. копний — КОПНИ́Й, а́, е́, заст. Прикм. до копа́ 4. — У нас коли скликають на копу, то скликають потиху, передаючи з хати до хати копне знамено (Фр., VI, 1951, 25). КО́ПНИЙ, а, е, розм. Не в’їжджений після снігопаду (про шлях).  Словник української мови в 11 томах
5. копний — Ко́пний, -а, -е = коповий.  Словник української мови Грінченка