коптіння
КОПТІ́ННЯ¹, я, с.
Дія за знач. копти́ти 1; ко́пчення.
Не раз мокне вона по коліна в ріці – аж шкіра на ногах морщиться, як сушениця після коптіння (М. Матіос);
Смолисті речовини, нагромаджені під час коптіння плодів, частково їх консервують, тому плоди добре зберігаються (з навч. літ.);
Коптіння додає неповторний аромат м'ясу (з газ.).
КОПТІ́ННЯ², я, с.
Дія за знач. копті́ти.
Для населення держава напасла гасові лампи, тож їх щоденне коптіння тривало й через десятки років після визволення краю від гітлерівців: проблему забезпечення потреб Кіровоградської області в електричній енергії вирішили тільки в 60-х рр. XX ст. (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)