коптіти
КОПТІ́ТИ, ти́ть, недок.
Утворювати кіпоть; чадити.
Найкраща спілка і товариство при писанні оригінальних белетристичних речей – се робоча лампа (коли не коптить) і чотири стіни (Леся Українка);
Вечір. Стіл, каламар, перо .. Коптить зіпсута лампа (У. Самчук);
В дальньому кутку на столі коптів недогарок свічки (В. Малик);
Ще коптить каганець на столі, Та під стелями йдуть проводи... Буде світло в гуцульськім селі! (Д. Павличко).
Словник української мови (СУМ-20)