коптіти
КОПТІ́ТИ, пчу́, пти́ш, недок. Утворювати кіпоть; чадити.
Найкраща спілка і товариство при писанні оригінальних белетристичних речей — се робоча лампа (коли не коптить) і чотири стіни (Л. Укр., V, 1956, 289);
Якщо в гасовій лампі дуже висунутий гніт, вона починає коптіти (Уроки.. хіміка, 1956, 39);
Каганець коптить.
Словник української мови (СУМ-11)