Словник української мови в 11 томах

копулювання

КОПУЛЮВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. копулюва́ти.

Щеплять [виноград] способом косого копулювання (Колг. енц., І, 1956, 175).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. копулювання — копулюва́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. копулювання — -я, с. Дія за знач. копулювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. копулювання — КОПУЛЮВА́ННЯ, я, с. 1. бот. Дія за знач. копулюва́ти 1. Щеплять виноград способом косого копулювання (з наук. літ.); Щеплення методом копулювання використовують переважно тоді, коли підщепа й прищепа мало різняються за діаметром...  Словник української мови у 20 томах
  4. копулювання — копулюва́ння (від лат. copulo – з’єдную) один з видів щеплення рослин живцем.  Словник іншомовних слів Мельничука