копулювання
КОПУЛЮВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. копулюва́ти.
Щеплять [виноград] способом косого копулювання (Колг. енц., І, 1956, 175).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- копулювання — копулюва́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- копулювання — -я, с. Дія за знач. копулювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- копулювання — КОПУЛЮВА́ННЯ, я, с. 1. бот. Дія за знач. копулюва́ти 1. Щеплять виноград способом косого копулювання (з наук. літ.); Щеплення методом копулювання використовують переважно тоді, коли підщепа й прищепа мало різняються за діаметром... Словник української мови у 20 томах
- копулювання — копулюва́ння (від лат. copulo – з’єдную) один з видів щеплення рослин живцем. Словник іншомовних слів Мельничука