копулювання
копулюва́ння
(від лат. copulo – з’єдную)
один з видів щеплення рослин живцем.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- копулювання — копулюва́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- копулювання — -я, с. Дія за знач. копулювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- копулювання — КОПУЛЮВА́ННЯ, я, с. 1. бот. Дія за знач. копулюва́ти 1. Щеплять виноград способом косого копулювання (з наук. літ.); Щеплення методом копулювання використовують переважно тоді, коли підщепа й прищепа мало різняються за діаметром... Словник української мови у 20 томах
- копулювання — КОПУЛЮВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. копулюва́ти. Щеплять [виноград] способом косого копулювання (Колг. енц., І, 1956, 175). Словник української мови в 11 томах