копулювання

копулюва́ння

-я, с.

Дія за знач. копулювати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. копулювання — копулюва́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. копулювання — КОПУЛЮВА́ННЯ, я, с. 1. бот. Дія за знач. копулюва́ти 1. Щеплять виноград способом косого копулювання (з наук. літ.); Щеплення методом копулювання використовують переважно тоді, коли підщепа й прищепа мало різняються за діаметром... Словник української мови у 20 томах
  3. копулювання — копулюва́ння (від лат. copulo – з’єдную) один з видів щеплення рослин живцем. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. копулювання — КОПУЛЮВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. копулюва́ти. Щеплять [виноград] способом косого копулювання (Колг. енц., І, 1956, 175). Словник української мови в 11 томах