копулювання

копулюва́ння

-я, с.

Дія за знач. копулювати.

Значення в інших словниках

1. копулювання — копулюва́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. копулювання — КОПУЛЮВА́ННЯ, я, с. 1. бот. Дія за знач. копулюва́ти 1. Щеплять виноград способом косого копулювання (з наук. літ.); Щеплення методом копулювання використовують переважно тоді, коли підщепа й прищепа мало різняються за діаметром...  Словник української мови у 20 томах
3. копулювання — копулюва́ння (від лат. copulo – з’єдную) один з видів щеплення рослин живцем.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. копулювання — КОПУЛЮВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. копулюва́ти. Щеплять [виноград] способом косого копулювання (Колг. енц., І, 1956, 175).  Словник української мови в 11 томах