копульований

КОПУЛЬО́ВАНИЙ, а, е, бот.

Дієпр. пас. до копулюва́ти 1.

У копульованого пагона зробили поперечний розріз у місці зростання з іншим пагоном (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. копульований — копульо́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. копульований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до копулювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови