Словник української мови у 20 томах

копулятивний

КОПУЛЯТИ́ВНИЙ, а, е, біол.

Те саме, що копуляці́йний.

У Західній Африці виявлено вісім видів моногенетичних сисунів, дуже подібних морфологічно. Вони різняться лише будовою копулятивних органів, що унеможливлює схрещування видів (з наук. літ.);

Копулятивні цикли ссавців загострюються весною (з навч. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. копулятивний — -а, -е: Копулятивна дисфункція — послаблення або випадіння однієї або кількох фаз статевого циклу. Копулятивний цикл — період від виникнення статевої домінанти до моменту виділення сперматозоїдів.  Великий тлумачний словник сучасної мови