копулятивний
КОПУЛЯТИ́ВНИЙ, а, е, біол.
Те саме, що копуляці́йний.
У Західній Африці виявлено вісім видів моногенетичних сисунів, дуже подібних морфологічно. Вони різняться лише будовою копулятивних органів, що унеможливлює схрещування видів (з наук. літ.);
Копулятивні цикли ссавців загострюються весною (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- копулятивний — -а, -е: Копулятивна дисфункція — послаблення або випадіння однієї або кількох фаз статевого циклу. Копулятивний цикл — період від виникнення статевої домінанти до моменту виділення сперматозоїдів. Великий тлумачний словник сучасної мови