копійчина
КОПІЙЧИ́НА, и, ж., розм.
Те саме, що копі́йка.
Микитка виканючив швидко три копійчини (Грицько Григоренко);
Ви мовчки плентаєтеся, наче .. робите (за останні гроші) закупи на ринку продуктів, і вам слід торгуватися, економлячи кожну копійчину (С. Процюк);
– Я кинув службу, продав свій апарат, дорогу панську одіж, склав якусь копійчину і рушив на село (М. Коцюбинський);
Не дорікала [мати], коли випадали нестатки, не пишалася, .. коли в хаті заводилась яка зайва копійчина (Б. Антоненко-Давидович);
Бідняки літо й зиму тільки й думали про те, де б заробити копійчину (П. Панч).
Словник української мови (СУМ-20)